За результатами аналізу оперативних повідомлень територіальних органів Держпродспоживслужби з початку 2024 року взято участь у розслідуванні 24 випадків ботулізму з 27 постраждалими, серед яких один летальний.

          Всього за оперативними результатами розслідування випадків ботулізму з початку 2024 року встановлено, що 3 випадки з 4 постраждалими пов’язані із вживанням м’ясної консервації домашнього виготовлення, 2 випадки з 2 постраждалими – із вживанням овочевої консервації домашнього виготовлення, 1 випадок з 1 постраждалим – із вживанням ковбаси домашнього виготовлення, 9 випадків з 10 постраждалими, пов’язані із вживанням риби домашнього виготовлення, 2 випадки – рибна продукція невідомого походження, 1 – в’ялена риба, придбана у місці стихійної торгівлі, 5 випадків з 6 постраждалими – рибна продукція, придбана в магазині, у 1 випадку з 1 постраждалим – фактор не встановлений.

      Лубенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ще раз наголошує, що ботулізм — це харчове отруєння, що може призвести до тяжких наслідків.

    Враховуючи важкий характер перебігу хвороби та можливі наслідки, краще проводити заходи щодо профілактики ботулізму, головними із яких є:

• не купувати консервовані продукти домашнього приготування;
• не робити самостійно консерви з м’яса, риби і грибів;
• відмовитися від вживання копченої риби;
• дотримуватися чистоти при обробці продуктів для консервування і не використовувати зіпсовані овочі та фрукти;
• піддавати тепловій обробці банки і кришки в обов’язковому порядку;
• зберігати домашні консерви при температурі від +2 до +6°С;
• знищувати “бомбажні” (вздуті) банки;
• не вживати домашні консервовані продукти, приготовлені знайомими.

      За найменшої підозри на ботулізм негайно зверніться до лікаря, не займайтеся самолікуванням. Госпіталізація обов’язкова незалежно від тяжкості перебігу захворювання. Успіх лікування залежить від ранньої діагностики, правильного лікування та введення ботулінічного антитоксину (у більшості випадків).

          Пам’ятайте! Хворобу легше попередити, ніж її лікувати.

       Що варто знати про псевдотуберкульоз! Ієрсиніоз – це захворювання тварин і людей, що характеризується ураженням паренхіматозних органів, шлунково-кишкового тракту, репродуктивної системи, суглобів і очей. Yersinia pseudotuberculosis викликає ієрсиніоз з характерними ознаками туберкульозу, тому цю форму захворювання називають псевдотуберкульозом. Псевотуберкулез відносять до зоонозних інфекцій з природною осередковістю.

          При псевдотуберкульозі основним джерелом інфекції для людини є синантропні та дикі гризуни. Найчастіше спалахи хвороби реєструють пізньої зими і на початку весни, подеколи восени і взимку, коли є міграція синантропних гризунів на ферми і тваринницькі комплекси.

      Механізм передачі фекально – оральний: вживання забруднених збудниками продуктів (овочі, фрукти, молоко, м'ясо тощо), що не пройшло термічну обробку, особливо після тривалого зберігання в холодильнику чи підвалі, води з зараженого джерела (річки, ставки). Інкубаційний період 7-10 днів. Захворювання починається гостро, вже в перші години температура підвищується до 38-39С. Збудник потрапляє в організм через стравохід і дуже швидко через лімфатичне та кровоносне русло розповсюджується організмом та спричиняє одночасне ураження багатьох паренхіматозних органів у вигляді гнійно-некротичного запалення. Симптоми захворювання схожі на грип та скарлатину.

       Тож, ефективність лікування залежить від своєчасно встановленого вірного діагнозу, тому головним є вчасно звернутись за допомогою до лікаря. Пам’ятайте специфічної профілактики (щеплення) від даного захворювання не існує. Основу профілактики псевдотуберкульозу складають цілеспрямовані санітарно-гігієнічні заходи, а саме:

• для пиття та приготування їжі використовувати воду тільки з перевіреного джерела водопостачання;
• дотримуватись правил зберігання продуктів (в недоступному для гризунів місці) та технологій їх приготування;
• постійно контролювати зберігання та вивезення побутового сміття і харчових відходів для запобігання розмноження мишей та щурів;
• постійно дотримуватись правил особистої гігієни, особливо при догляді за тваринами та польових роботах;
• вчасно проводити дератизаційні заходи в підсобних приміщеннях.

Бережіть себе та своє здоров’я!

Весняний паводок – природне явище, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Усе залежить від погодних умов: він може пройти тихо та непомітно або наробити лиха. Поверхневий стік дощових і талих вод у межах населених пунктів може призвести до погіршення санітарного стану територій населених місць та виникнення епідемічних ускладнень - поширення інфекційних захворювань.

  Період весняної повені особливо небезпечний для тих, хто живе поблизу річки, ставка,

водойми. Унаслідок весняного паводка, навіть при відсутності затоплення чи підтоплення, до підземних ґрунтових вод, а отже, й до свердловин, колодязів, каптажів природних джерел із скотомогильників, кладовищ, убиралень, хлівів, сміттєзвалищ та інших забруднених територій можуть потрапити збудники інфекційних захворювань: туберкульозу, лептоспірозу, черевного тифу, сибірки, вірусних гепатитів, яйця та личинки гельмінтів, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та ін. У зв'язку з цим існує ризик спалахів інфекційних хвороб.

    Іншим небезпечним фактором є наявність у ґрунтових водах нітратів – кінцевого продукту біологічного розкладання органічних речовин, які у великій кількості присутні у ґрунтах на територіях сільськогосподарських угідь та тваринницьких ферм. Наявність у питній воді нітратів вище гранично допустимої концентрації (50 мг/дм 3 ) особливо небезпечна для немовлят та дітей молодшого віку через ризик виникнення отруєння, яке призводить до кисневого голодування організму, у тяжких випадках - з летальними наслідками.

      Для уникнення зараження інфекційними хворобами під час паводка слід дотримуватися таких рекомендацій:

• для пиття, гігієнічних цілей, приготування їжі використовувати кип'ячену або бутильовану воду; не використовуйте для пиття некип'ячену воду з криниць та природних джерел. Найкраще – взагалі відмовитись від вживання колодязної та джерельної води;

• не використовувати продукти, які були підтоплені, або вживати їх у їжу тільки після достатньої термічної обробки (варіння, смаження, запікання);

• обов'язково мити руки з милом після відвідування туалету, роботи на присадибній ділянці, прогулянок, контакту з тваринами, перед вживанням їжі;

• при вживанні овочів і фруктів у сирому вигляді ретельно мити під проточною водою, обдавати кип'ятком та не мити водою з відкритих водоймищ;

• нецентралізовані джерела водопостачання (колодязі, свердловини) прибрати від нанесеного бруду, почистити та продезінфікувати;

• індивідуальні вигреби та надвірні туалети у разі переповнення водою спорожнити за допомогою асенізаційної машини та продезінфікувати;

• у разі затоплення оселі просушити будинок, провести ретельне прибирання та дезінфекцію забрудненого посуду, домашніх речей та прилеглої території;

• очистити поверхню ґрунту від сторонніх предметів, городи і присадибні ділянки перекопати на глибину 20-25 см;

• провести дератизаційні заходи зі знищення гризунів у місцях їхнього можливого скупчення.

     У разі розвитку симптомів інфекційних захворювань (підвищення температури тіла,

лихоманка, запаморочення, головний біль, біль у животі, нудота, діарея, нежить, кашель, пожовтіння шкіри, склер очей, висипання на тілі тощо) терміново звернутися за медичною допомогою та не допускати самолікування.

Дотримуйтесь гігієнічних заходів! Бережіть себе та своїх рідних!

Харчові отруєння — не контактні захворювання, викликані споживанням у їжу зараженого бактеріями продукту, рідше — продукту, що із самого початку містив токсини. Відмінність від харчових інфекцій полягає у зовсім іншому шляху передачі захворювання. Якщо інфекція є контактною за своєю природою, то причиною токсикоінфекції є наявність патогенних або умовно-патогенних мікроорганізмів у їжі. Вторинні випадки зараження можливі лише при умові повторного споживання зараженої їжі. Характеристика харчових отруєнь — це харчова зараженість в першу чергу, а в другу — порушення  технології  приготування або зберігання продуктів харчування. Уникнути харчового отруєння набагато простіше, ніж інфекції, оскільки дотримання правил особистої та харчової гігієни дає практично 100% гарантію захисту від зараження.

Як уберегтися та  запобігти виникненню харчових отруєнь? Для цього слід чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі: 

• необхідно мити руки перед приготуванням або споживанням їжі та після відвідування туалету. Слід також мити руки після розробки сирих яєць та м’яса;
• ретельно мити фрукти та овочі, які вживаються сирими; 
• гарячою водою та миючими засобами для посуду вимивайте робочий стіл на кухні, розробні дошки та кухонний інвентар, зокрема ті предмети, на яких розробляли сире м’ясо;
• дотримуйтесь  температурного режиму при зберіганні продуктів, особливо тих, що швидко псуються;
• при купівлі м'яса слід перевіряти наявність тавра, яке б свідчило про проходження ветеринарно-санітарного контролю; 
• в жодному разі не їжте недосмажену (недоварену) птицю і м’ясо. Під час приготування м'яса його потрібно добре проварювати та просмажувати, особливо вироби із фаршу;
• перед використанням слід обов'язково: молоко — кип'ятити, простоквашу-самоквас - використовувати лише для тіста, не пастеризований сир — для страв, які проходять в подальшому теплову обробку;
• готові страви необхідно вживати свіжими, зберігати не більше визначеного терміну при температурі 2-6°С або в гарячому вигляді не нижче 65°С. Якщо страва готувалася заздалегідь, її слід перед вживанням перекип’ятити або просмажити, а не розігріти;
• не підлягають зберіганню готові салати;
• зберігати вироби з масляним кремом при температурі 2-6°С не більше 36 годин, із заварним кремом — не більше 6 годин. У літній період кондитерські вироби з заварним кремом бажано не готувати;
• зберігати продукти необхідно відповідно до зазначених умов виробником на упаковці; 
• важливо уникати сусідства сирої продукції та готових страв.   

Суворо  дотримуйтесь  правил приготування та зберігання готових страв.

Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких!

Профорієнтаційна презентація для абітурієнтів Харківського національного університету внутрішніх справ від департаменту кіберполіції. Ознайомитись можна за активним покликанням тут або, натиснувши на зображення.